Як тяжко жити, коли тата вже нема, немає поруч в цьому світі, як тяжко жити, на душі - зима, і мерзнуть на вікні, осінні квіти. Які сумні, ці спогади в житті, коли тебе немає поруч, тату, ти в Небесах, ти біля Бога - на Землі, лиш біль сердечний, у душі, тривога. Я згадую дитинство, ті часи, коли, була щасливою, маленька, коли ішла життям, я не сама, а поряд, завжди, був рідний тато. Ти так любив мене, оберігав, від бід та лиха в цьому світі, погасла зіронька твоя, щоб в небі, ясно засвітити. Татусю! Я тебе люблю, щодня я згадую про тебе, у спогадах, минулим, я живу, люблю не забуваю, рідний тату...