Предыдущая публикация
Фильтр
Для когось він стане найкращим.
Для когось він буде найгіршим.
І навіть у світлі кришталю,
Для когось залишишся вічним.
Малюю твоїми руками.
Покриті небом простори.
Навіщо мені крізь оману.
Шукати для себе любові.
Куди, ведуть вони.
Твої мої думки.
Не зграбно впираючись в грати,
Змагаються за ті канати.
Подавши тобі ті долоні,
Ти бачиш натерті мозолі.
В очах свої сльози ховаєш.
Я знаю ти біль відчуваєш.
Автор: Бутенко К.О.
Для когось він буде найгіршим.
І навіть у світлі кришталю,
Для когось залишишся вічним.
Малюю твоїми руками.
Покриті небом простори.
Навіщо мені крізь оману.
Шукати для себе любові.
Куди, ведуть вони.
Твої мої думки.
Не зграбно впираючись в грати,
Змагаються за ті канати.
Подавши тобі ті долоні,
Ти бачиш натерті мозолі.
В очах свої сльози ховаєш.
Я знаю ти біль відчуваєш.
Автор: Бутенко К.О.
Переходьте на мій канал в YouTube,:))) Всім добра:*
https://www.youtube.com/channel/UCCMNbBwmqDj6d1fhBYAx8VA
01:01
03:17
Розірви мої крила на пір'я
Кинь на землю та вилий бензину.
Підпали запальничкою крила,
Щоб я більше літати несміла.
Зупини мої сльози словами.
Повернися до мене спиною.
Не дивися на мене думками..
Бо я більше страждати не хочу.
Крил не маю, душа заболіла.
В серці квітка зів'яла палка.
Я без тебе все ж не злетіла.
Я без тебе все ж не змогла.
Автор: Катерина Бутенко.
Кинь на землю та вилий бензину.
Підпали запальничкою крила,
Щоб я більше літати несміла.
Зупини мої сльози словами.
Повернися до мене спиною.
Не дивися на мене думками..
Бо я більше страждати не хочу.
Крил не маю, душа заболіла.
В серці квітка зів'яла палка.
Я без тебе все ж не злетіла.
Я без тебе все ж не змогла.
Автор: Катерина Бутенко.
Багато слів хотілось би сказати.
Багато нот розкреслити в собі.
Прощось забути, а дещо записати.
Комусь пробачити, залишити в собі.
Можливо людям нагадати, яким насправді є цей світ.
Що світло є, і годі закривати, очі на те, що коїться в житті.
І тут питання. Прощо писати?
Про те що ми, існуєм, не живем.
Про те що пам"яті, нема про що згадати.
Про те що серце, більше не твоє.
Чи може навпаки?
У нас є воля. У кожного надія і любов.
У мене, думка, і чисте слово.
Тай в кожного воно лише своє.
Є віра, є сподівання.
Є честність а не завжди брехня.
Мені здається, тут кожному було б, про що сказати,
І зрозуміти що щастя є. Що це наше життя.
Автор: Бутенко Катерина.
Багато нот розкреслити в собі.
Прощось забути, а дещо записати.
Комусь пробачити, залишити в собі.
Можливо людям нагадати, яким насправді є цей світ.
Що світло є, і годі закривати, очі на те, що коїться в житті.
І тут питання. Прощо писати?
Про те що ми, існуєм, не живем.
Про те що пам"яті, нема про що згадати.
Про те що серце, більше не твоє.
Чи може навпаки?
У нас є воля. У кожного надія і любов.
У мене, думка, і чисте слово.
Тай в кожного воно лише своє.
Є віра, є сподівання.
Є честність а не завжди брехня.
Мені здається, тут кожному було б, про що сказати,
І зрозуміти що щастя є. Що це наше життя.
Автор: Бутенко Катерина.
загрузка
Показать ещё