Фильтр
Для когось він стане найкращим.
Для когось він буде найгіршим.
І навіть у світлі кришталю,
Для когось залишишся вічним.
Малюю твоїми руками.
Покриті небом простори.
Навіщо мені крізь оману.
Шукати для себе любові.
Куди, ведуть вони.
Твої мої думки.
Не зграбно впираючись в грати,
Змагаються за ті канати.
Подавши тобі ті долоні,
Ти бачиш натерті мозолі.
В очах свої сльози ховаєш.
Я знаю ти біль відчуваєш.
Автор: Бутенко К.О.
  • Класс
  • Класс
  • Класс
Розірви мої крила на пір'я
Кинь на землю та вилий бензину.
Підпали запальничкою крила,
Щоб я більше літати несміла.
Зупини мої сльози словами.
Повернися до мене спиною.
Не дивися на мене думками..
Бо я більше страждати не хочу.
Крил не маю, душа заболіла.
В серці квітка зів'яла палка.
Я без тебе все ж не злетіла.
Я без тебе все ж не змогла.

Автор: Катерина Бутенко.
Мені стає лячно, коли ти мовчиш.
Ніби схопили і кинули в тишу.
Мені стає лячно, коли ти кричиш.
Ніби хтось вічливо, розрива душу.
Мені стає лячно, коли ти не ти.
Ніби сховали від мене кохання.
Мені стає лячно, коли ти німий.
Ніби у холоді серце погасло.

Автор: Бутенко Катерина.
Багато слів хотілось би сказати.
Багато нот розкреслити в собі.
Прощось забути, а дещо записати.
Комусь пробачити, залишити в собі.
Можливо людям нагадати, яким насправді є цей світ.
Що світло є, і годі закривати, очі на те, що коїться в житті.
І тут питання. Прощо писати?
Про те що ми, існуєм, не живем.
Про те що пам"яті, нема про що згадати.
Про те що серце, більше не твоє.
Чи може навпаки?
У нас є воля. У кожного надія і любов.
У мене, думка, і чисте слово.
Тай в кожного воно лише своє.
Є віра, є сподівання.
Є честність а не завжди брехня.
Мені здається, тут кожному було б, про що сказати,
І зрозуміти що щастя є. Що це наше життя.
Автор: Бутенко Катерина.
Пострілом в спину, небо заплаче, я не болію тобою юначе. Без кольрової гами картина, в полум"я вічне думка порине....
Катерина Бутенко
Мне в душу рвутся голоса.
И жалко трепещет сердечко.
Мне воли стало в полчаса.
Мне ночь откроет в память дверцу…
И я стою совсем одна.
И не согрета… и не замёрзла…
Меня уморит тишина…
И ветром унесёт все кольца.

Бутенко К. О.
Показать ещё