Коли ти втрачаєш рідну людину
Земля утікає з під ніг
І серце пече і зникає надія
Ти втратив кусочок себе.
І хочеш кричати від болю
Упасти, сховатись, втекти
Не бачить й не чути нікого
Усіх і себе проклясти.
Тебе немає любий тато
А я не вірю ,що умер
Ти крізь життя ішов зі мною
Та вже самотня я тепер.
Розбилися усі надії
І мрії зникли в цей момент
В душі лунає голос голосіння
І біль зжирає серце кожен день.
Не чути більше голосу твого,
Не бачу блиск в твоїх очах
Закрились двері у земне життя
Відкрилася дорога Вічного Буття.
І де не ступлю, де не гляну
Я чую голос, бачу посмішку твою
Я не чекала ,що так рано
Відчую пустку,смуток,самоту.
А я не вірю, що тебе немає,
Бо в серці ти моїм живе