Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 17 дек 2025
Фильтр
''Я не хочу апрель '',
Мені потрібен квітень!
Я не люблю ''сирень''
Лише бузкові квіти!
І ''марту здесь не быть ''
А березню і травню,
І Україні - жить!
І її людям славним!
І ''щи''я не люблю,
А лише борщ і сало,
І ''песен не пою'',
А пісні я співаю!
Я мовою живу
І нею розмовляю,
А ''русскую страну''
До скону зневажаю!
Бо ''родина'' твоя
Огидна і бридлива -
У мене є своя
Найкраща Батьківщина!
І ''твой родной язык''
Для мене сичить ядом
Я не забуду вік,
Як ви нас вчили градом.
Як пулями сікли
І пам'ять розбивали,
Щоб в ноги впали ми
І вам рабами стали.
Я слово лиш одне
Скажу на вбивчій мові,
Війни вам ''не прощу''
Нізащо і ніколи.
Де Перемога йшла,
Там вишня розквітала!
А в ''русских боло
Мені потрібен квітень!
Я не люблю ''сирень''
Лише бузкові квіти!
І ''марту здесь не быть ''
А березню і травню,
І Україні - жить!
І її людям славним!
І ''щи''я не люблю,
А лише борщ і сало,
І ''песен не пою'',
А пісні я співаю!
Я мовою живу
І нею розмовляю,
А ''русскую страну''
До скону зневажаю!
Бо ''родина'' твоя
Огидна і бридлива -
У мене є своя
Найкраща Батьківщина!
І ''твой родной язык''
Для мене сичить ядом
Я не забуду вік,
Як ви нас вчили градом.
Як пулями сікли
І пам'ять розбивали,
Щоб в ноги впали ми
І вам рабами стали.
Я слово лиш одне
Скажу на вбивчій мові,
Війни вам ''не прощу''
Нізащо і ніколи.
Де Перемога йшла,
Там вишня розквітала!
А в ''русских боло
На руїнах від щойно щасливого дому,
Сидів спантеличений поранений пес,
Увагу свою не звертав на судоми,
Лиш очі підняв до змутнілих небес!
Від стогіну того здригалося небо,
Від болю та відчаю замовкали птахи:
"Поверніть! Не вбивайте, благаю, не треба,
Вони безневинні - вони дітлахи!"
Як трапилось так, що його залишили,
Всі ті, хто так ніжно та сильно любив,
Куди ж їхні душі за мить відлетіли,
Лишаючи слід, щойно виросших крил?
Йому господиня лиш тільки сьогодні
Давала смачний й дуже ситний обід,
А вже через мить він лишився самотнім,
Вони ж всі здійснили останній політ!
А вчора Іванко й мала Васелинка
Гуляли із ним у сусіднім дворі,
Навіщо життя обірвали ракети
Цій милій, веселій, дзвінк
Сидів спантеличений поранений пес,
Увагу свою не звертав на судоми,
Лиш очі підняв до змутнілих небес!
Від стогіну того здригалося небо,
Від болю та відчаю замовкали птахи:
"Поверніть! Не вбивайте, благаю, не треба,
Вони безневинні - вони дітлахи!"
Як трапилось так, що його залишили,
Всі ті, хто так ніжно та сильно любив,
Куди ж їхні душі за мить відлетіли,
Лишаючи слід, щойно виросших крил?
Йому господиня лиш тільки сьогодні
Давала смачний й дуже ситний обід,
А вже через мить він лишився самотнім,
Вони ж всі здійснили останній політ!
А вчора Іванко й мала Васелинка
Гуляли із ним у сусіднім дворі,
Навіщо життя обірвали ракети
Цій милій, веселій, дзвінк
Я не знаю с чего начать.
Пишу, а мысли путаются.
…
Сегодня я увидел Ад изнутри.
Иногда нам кажется, что война рядом, но нас не касается.
Или касается, но пройдёт мимо.
Я расскажу вам сегодняшнюю историю.
То, что случилось на соседней с нами улице.
…
Историю несправедливости и богооставленности.
Историю фатума, который довлеет над нашей жизнью.
Историю, перед которой меркнут трагедии Эсхила.
…
Жила-была семья.
Когда началась война, то мама решила перевезти малышей с проспекта Поля в более безопасное место.
В частный сектор. К бабушке.
…
Сегодня в их дом прилетала русская ракета.
Воронка, которую вы все видели на фотографиях примерно 8 на 10 метров.
Люди буквально испарилис
Пишу, а мысли путаются.
…
Сегодня я увидел Ад изнутри.
Иногда нам кажется, что война рядом, но нас не касается.
Или касается, но пройдёт мимо.
Я расскажу вам сегодняшнюю историю.
То, что случилось на соседней с нами улице.
…
Историю несправедливости и богооставленности.
Историю фатума, который довлеет над нашей жизнью.
Историю, перед которой меркнут трагедии Эсхила.
…
Жила-была семья.
Когда началась война, то мама решила перевезти малышей с проспекта Поля в более безопасное место.
В частный сектор. К бабушке.
…
Сегодня в их дом прилетала русская ракета.
Воронка, которую вы все видели на фотографиях примерно 8 на 10 метров.
Люди буквально испарилис
Навіть крізь непроглядну темряву Україна й цивілізований світ чітко бачать ці терористичні акти.
Навмисні й цинічні ракетні удари по цивільній критичній інфраструктурі. Жодних військових об'єктів. Знеструмлені Харківська та Донецька області. У Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській – часткові проблеми з живленням.
Ви досі думаєте, що ми «адін народ»?
Ви досі думаєте, що зможете нас налякати, зламати, схилити до поступок?
Ви справді так нічого й не зрозуміли?
Не зрозуміли, хто ми? За що ми? Про що ми?
Читайте по губах:
Без газу чи без вас? Без вас.
Без світла чи без вас? Без вас.
Без води чи без вас? Без вас.
Без їжі чи без вас? Без вас.
Холод, голод, темрява й спрага – для нас не та
Навмисні й цинічні ракетні удари по цивільній критичній інфраструктурі. Жодних військових об'єктів. Знеструмлені Харківська та Донецька області. У Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській – часткові проблеми з живленням.
Ви досі думаєте, що ми «адін народ»?
Ви досі думаєте, що зможете нас налякати, зламати, схилити до поступок?
Ви справді так нічого й не зрозуміли?
Не зрозуміли, хто ми? За що ми? Про що ми?
Читайте по губах:
Без газу чи без вас? Без вас.
Без світла чи без вас? Без вас.
Без води чи без вас? Без вас.
Без їжі чи без вас? Без вас.
Холод, голод, темрява й спрага – для нас не та
Жили себе спокойно угнетаемые националистами украинские города. Мариуполь, Харьков, Чернигов, Киев, Одесса , Изюм, Херсон, Николаев , Мелитополь, Ирпень, Гостомель, Буча, Бердянск и ещё десятки других. Работали магазины, аптеки, кинотеатры, кафе и рестораны. ☀️
Угнетаемые люди, говорили на том языке, на каком хотели. Смотрели те фильмы, какие хотели. Читали книги, какие хотели. Україномовні, русскоязычные, англо, немецко, французо и ещё фигпоймикакие язычные . Угнетаемые националистами люди, влюблялись, женились, разводились.
Строили дома, покупали и продавали квартиры, делали ремонты в квартирах и ездили на отдых. А вернувшись с отдыха , думали куда поехать в следующий раз. Десятки мил
Угнетаемые люди, говорили на том языке, на каком хотели. Смотрели те фильмы, какие хотели. Читали книги, какие хотели. Україномовні, русскоязычные, англо, немецко, французо и ещё фигпоймикакие язычные . Угнетаемые националистами люди, влюблялись, женились, разводились.
Строили дома, покупали и продавали квартиры, делали ремонты в квартирах и ездили на отдых. А вернувшись с отдыха , думали куда поехать в следующий раз. Десятки мил
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
105
- Виктор Калюжныйс.Стольное
- Артём СергеевичКиев
- Сергей МехЧернигов
- АНДРЕЙ КОНЕНКОСНОВСК