Nadia Baran

Последний визит: 08:09

Фильтр

Світло у душі. Нас не зламати

Nadia Baran

01:07

Рідна мова

Немовля у відрі. Львівське гетто, 1943 рік.
(Вона спустила його в каналізацію — і зникла назавжди.)
У львівському гетто молода єврейська мати знайшла людей, які через каналізаційні ходи допомагали дітям тікати з приреченого міста.
У ніч втечі свого сина вона загорнула його в шалик, поклала в металеве відро й притисла до себе востаннє.
Сльози текли по її щоках, коли вона цілувала його в лоб.
Опускаючи відро в темряву підземелля, вона прошепотіла:
«Живи там, куди я піти не можу».
Дитина вижила.
Вона — ні.
Минуло багато десятиліть.
Той хлопчик, уже сивий чоловік, повернувся до Львова.
Він стояв біля люка з трояндою в руці й тихо сказав:
«Саме тут почалося моє життя».
Це історія не лише про жах

Все буде добре!

На дворі вітер і мороз…
Для безпритульних тварин це холод, голод і смерть. Вони не скаржаться, не плачуть. Вони просто тихо згасають.
Стара ковдра чи картонна коробка можуть стати різницею між життям і кінцем. Жменя корму чи ковток води – це не подаяння. Це людяність.
Не залишайся осторонь.
Не проходь повз тварину в біді.
Попереджай небезпеку. Перед тим, як запускати машину, перевір капот – там від холоду може ховатися кіт.
Долучайся до волонтерських ініціатив.
Підтримуй місцеві притулки.
Спробуй. Нагодуй цуценя. Віддай стару ковдру. Скажи сусідам, щоб не виганяли кота з підвалу. Це не складно. Це правильно.
Ти не врятуєш усіх. Але для когось - ти врятуєш цілий світ.
Зима триває довго. А се