Предыдущая публикация
Левая колонка
Фильтр
Набридло посміхатися і робити вигляд, що ми тримаємось.
Комусь здається, що українці живуть нормальним життям? Йдіть в сраку!!!
Кожен із нас мертвий. Хтось всередині, хтось по-справжньому.
Так, ми ходимо в магазини і зустрічаємось із друзями, але це тому, що ми просто, курва, ХОЧЕМО ЖИТИ! І не знаємо, скільки нам того життя залишилося.
Ти ніколи не знаєш, чи повернешся з магазину. І чи буде, куди повертатися.
Світе, почуй нас! Зроби щось! Не забувай, що в цей момент поруч із тобою помирають невинні люди!
Пост не мій , але кожне слово - моє !
#war #ukraine #russiaisaterroriststatestate #warinukraine
Комусь здається, що українці живуть нормальним життям? Йдіть в сраку!!!
Кожен із нас мертвий. Хтось всередині, хтось по-справжньому.
Так, ми ходимо в магазини і зустрічаємось із друзями, але це тому, що ми просто, курва, ХОЧЕМО ЖИТИ! І не знаємо, скільки нам того життя залишилося.
Ти ніколи не знаєш, чи повернешся з магазину. І чи буде, куди повертатися.
Світе, почуй нас! Зроби щось! Не забувай, що в цей момент поруч із тобою помирають невинні люди!
Пост не мій , але кожне слово - моє !
#war #ukraine #russiaisaterroriststatestate #warinukraine
Я з закритими очима знайду де мій двір, бо де би не була не забуду свій дім... 🏡
"ТИМ, ХТО У РАСЄЇ..
Які виходці з України..
Звертаюсь до вас, сучі сини й дочки! Ті, що пихато з'їжджалися щоліта попити свіжого молока й пожерти молодої картоплі в батьківській хаті. Що звисока дивились на тих, хто сіяв, орав, зберігав...
Коли ж ви зрадили? Чи тоді, коли залишались паршивими прапорщиками? Чи тоді, аж тоді, коли записували своїх дітей руськими? Чи тоді, коли так поблажливо патякали про те, а що ми тут бачили...
А ти, офіцерня без гідности й честі, вивчена вбивати й не навчена совісті! Ти віддаєш честь прапору, який в аватарці виставляєш у день нападу на твою Вітчизну... А в тебе там ще жива м
"ТИМ, ХТО У РАСЄЇ..
Які виходці з України..
Звертаюсь до вас, сучі сини й дочки! Ті, що пихато з'їжджалися щоліта попити свіжого молока й пожерти молодої картоплі в батьківській хаті. Що звисока дивились на тих, хто сіяв, орав, зберігав...
Коли ж ви зрадили? Чи тоді, коли залишались паршивими прапорщиками? Чи тоді, аж тоді, коли записували своїх дітей руськими? Чи тоді, коли так поблажливо патякали про те, а що ми тут бачили...
А ти, офіцерня без гідности й честі, вивчена вбивати й не навчена совісті! Ти віддаєш честь прапору, який в аватарці виставляєш у день нападу на твою Вітчизну... А в тебе там ще жива м
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
135
- Татьяна КостенюкНовая Каховка
- Екатерина ШевченкоДонецк
- Светлана ))))((((Москва
- Григорий БалабанМелитополь