Лідія Свистун

Последний визит: 3 дек 2023

Фильтр

Заметки Увлечения

Лідія Свистун

8 июн 2021

Лідія Свистун

@@@ До кого, прихилитися мені?@@@
Де б не була я завжди поспішаю
Із трепетом до батьківськоі хати.
Як навесні лелеки повертаюсь,
Та іх там ждуть, на мене - не чекають.
@@@
Водиці я холодноі нап " юся,
З криниці ,що під калиновим кущем.
Землі своій низенько я вклонюся...
Та тільки на душі у мене щем.
@@@
До батьківськоі груші притулюся
І щиру пісню тихо заспіваю.
І хай мені підтяне соловейко
Крім нього тут нікого я не маю.
@@@
Фіранки на віконцях пожовтіли
І мальви похилились до землі.
Здавило в грудях і очі вмить спітніли...
До кого , прихилитися мені ?
( Л. Свистун )

Лідія Свистун

16 апр 2021

Лідія Свистун

&&& Легенда,&&&
В Батурині ходить легенда...
Що , дочка Кочубея - жива.
Все ходить і дуба шукає...
А дуба давно вже нема.
Частенько до нього ходила.
Багато він чув і все знав...
Як Мотря любила Мазепу
І як Мотрю - Мазепа кохав.
Чого, тобі Мотре, не спиться?
Чому по садочку блукаєш?
Нема ні милого, ні дуба,
А , ти, все на звістку чекаєш.
Не можеш ніяк,ти, забути...
Душі все покою нема.
Можливо, колись і зустрінеш,
А поки спочинь,ти, сама.
Якщо,ти, відвідав Батурин,
А на місці тому - не бував.
І низько йому не вкло

Лідія Свистун

31 мар 2021

Лідія Свистун

Моі вірші - це моя тиха сповідь. Я іх пишу від щироі душі.

Чекання.
Воркує голуб на даху,
Бринить тихенько дощик,
Дрова потріскують в печі,
То варить мама борщик.

Все поглядає у вікно,
Хустинку поправляє...
Виходить часто за село,
Сина з війни чекає.

Не плач, голубко, не воркуй.
Сльозами горя- не заллєш.
Він для держави- захисник.
Молися Богу і діждеш.

Р.S.
Повернуться до отчогр порогу,
Героі славні, а батьків сини.
І скажем гордо ми - Героям Слава!
І Слава Украіні- навіки!!!

На этом пока всё

Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту