Сонце пливе по небокраю,
Ховаючись за сірі хмари,
А в горах Черемош співає,
Про Чорногору, її чари,
Про тих, хто жив тут, про минуле,
Про Довбуша, його відвагу
І, як колись жили гуцули
І, про опришківську ватагу.
Про Білий Черемош і Чорний -
На Устериці, води злили
І, Черемош такий проворнний,
Удвох в Карпатах утворили.
Стрімко біжать його потоки
Між горами і на рівнині
І, ділять два села Розтоки,
На Прикарпатті й Буковині...
@ Василь Малиновський.