Колись ходили в гості просто так -
Без зайвих церемоній і запрошень!
Я пам"ятаю того часу смак -
Такий приємний, теплий і хороший!
Поговорити про життя-буття,
Спитати просто - як у тебе справи?
І з хати не виносили сміття,
І не сміялись з ближніх для забави...
Були відкриті люди для людей,
І радістю ділились і бідою!
Тоді ніхто не закривав дверей,
Лише поріг підпертий був мітлою...
Щоб знали, що господаря нема,
Чужий без нього не зайде у хату...
Я пам"ятаю ці часи сама,
Але народ цей добрий звичай втратив...
Тепер мурують мури до небес,
Хати, двори і душі закривають...
Скрізь недовіра, заздрість, злоба, стрес...
Про добрі справи люди забувають...
Нехай скінчиться лишня метуш