Нам пишуть...КІБОРГАМКоли день і ніч кулемет тріскотів
І орки чумні, як чорти, реготали,
Коли білий світ уже жить не хотів-
Все-ж хлопці стояли...Дрижали у прикрій скорботі поля,
Бо ворога слуги, як рій, наступали,
Коли стугоніла від муки земля-
Лиш хлопці стояли...Ті мами, що сина війні віддали,
До неба в молитві долоні здіймали,
Їх очі блакитні від сліз відцвіли,
Щоб хлопці стояли...Коли супостати ішли напролом,
Вогнем мінометним степи поливали-
Їх Ангел прикрив обгорівшим крилом,
Бо хлопці стояли...Пропахло повітря кров"ю і болем,
Зенітки лупили, ворони кружляли
І смерть все блукала поораним полем,-
А хлопці стояли...Їх віра не гасла у чергах АК,
Про ту, ЩО НЕ ВМЕРЛА, з любов"ю співали,
Т