МАТИ НАРОДІВЯ падаю зерном у землю вологу,по вінця зігріту весняним теплом.Як зійде зелене зело перемоги,збереться рідня за великим столом.Я теплим промінням лягаю на віти,пробуджую цвіт у вишневих садах.Я землю цілую, на згарищах квітипроб'ються крізь рани на щедрих ґрунтах.Я сонячним зайчиком, та по будинках,по чорних зіницях вікон, що без скла...Щоб очки розплющила кожна дитинка,і зникли, мов сон, чорні залишки зла...Я щедро любов'ю у душах посіюзійде вона древом міцного життя.І виросте плід із добра і надії,і віри в щасливе дітей майбуття...Я все відбудую, я все залікую,і висушу сльози страждання з ланіт...І так заживемо... Ми так запануємо...А поки воюю. Дивується світ...Я стримана в