Левая колонка
Последний визит: 19 июн 2017
Фильтр
Дозволь мені стерти з губ твоїх помаду,
Відчути твій несамовитий шарм,
Дозволь не бути сном ,а бути справжнім.
Любов лишити на твоїх устах.
Запах міцної кави ще більше манив,
В ній не було тебе ,та я твій відчував аромат,
Я ж до смерті тебе навіть в подиху міцно любив.
Як невмілий художник чомусь у вісні малював.
Мене огортала печаль,та я сподівався,
Кава додала нежданної знов гіркоти,
Та мені було солодко,світ став доволі прекрасним.
Ти стала сенсом , а не пиво і цигарки.
Дай мені жити,я житиму тільки для тебе.
Дай крок на зустріч ,я ж серце віддам назавжди.
Ти в кожному слові ,в душі ,ти як небо.
Благаю тебе з мого серця ніколи не йди.
День ставав все тихішим....
Зникли всі запахи і я
Відчути твій несамовитий шарм,
Дозволь не бути сном ,а бути справжнім.
Любов лишити на твоїх устах.
Запах міцної кави ще більше манив,
В ній не було тебе ,та я твій відчував аромат,
Я ж до смерті тебе навіть в подиху міцно любив.
Як невмілий художник чомусь у вісні малював.
Мене огортала печаль,та я сподівався,
Кава додала нежданної знов гіркоти,
Та мені було солодко,світ став доволі прекрасним.
Ти стала сенсом , а не пиво і цигарки.
Дай мені жити,я житиму тільки для тебе.
Дай крок на зустріч ,я ж серце віддам назавжди.
Ти в кожному слові ,в душі ,ти як небо.
Благаю тебе з мого серця ніколи не йди.
День ставав все тихішим....
Зникли всі запахи і я
Цвіли терпкі,ще юні абрикоси.
І я вже марив від шаленних днів.
Ти фарбувала все частіше свої коси.
У колір моїх вигаданих мрій.
Я ніби розумів,що це бажання.
Та ти мене до краю завела.
Моя любов-печаль ,моє кохання
мій келих найтерпкішого вина.
Ти думала я може божевільний.
Сміялась і зникала поміж хмар.
Я ж нехотів без тебе бути вільним.
Я сходив з розуму,але тебе чекав.
Галинка Куць 13.04.2017
І я вже марив від шаленних днів.
Ти фарбувала все частіше свої коси.
У колір моїх вигаданих мрій.
Я ніби розумів,що це бажання.
Та ти мене до краю завела.
Моя любов-печаль ,моє кохання
мій келих найтерпкішого вина.
Ти думала я може божевільний.
Сміялась і зникала поміж хмар.
Я ж нехотів без тебе бути вільним.
Я сходив з розуму,але тебе чекав.
Галинка Куць 13.04.2017
Марія Антонівна,ми Вас любимо,цінуємо і пам"ятаємо!
Ви, знаєте,не раз мені наснились,
вже рік пройшов ,а ви немов живі.
Без вас ми жили ,виступали ,вчились,
але як пам"ять в серці берегли.
Не вистарчає...Жаль...Чогось бракує.
заплаче тихо не одна сльоза.
Сумною ниткою у небесах вирують,
ваші безцінні ,золоті слова.
Кудись пішли і вже не повернулись,
а ми надіялись ,можливо долі жарт.
Ми любим вас , ви рідна, не забулись,
Ви в вічності опанували старт.
Біжить життя- його не зупинити,
а ви приходьте ,ну хоча би в сни...
Ми будем пам"ятати і любити,
той вогник мудрості ,що ви в житті дали.
Ви, знаєте,не раз мені наснились,
вже рік пройшов ,а ви немов живі.
Без вас ми жили ,виступали ,вчились,
але як пам"ять в серці берегли.
Не вистарчає...Жаль...Чогось бракує.
заплаче тихо не одна сльоза.
Сумною ниткою у небесах вирують,
ваші безцінні ,золоті слова.
Кудись пішли і вже не повернулись,
а ми надіялись ,можливо долі жарт.
Ми любим вас , ви рідна, не забулись,
Ви в вічності опанували старт.
Біжить життя- його не зупинити,
а ви приходьте ,ну хоча би в сни...
Ми будем пам"ятати і любити,
той вогник мудрості ,що ви в житті дали.
"Життя у позику" ніхто його незнає ,
як вічний сад цвіте- марніє знов .
Біжить кудись у даль-зникає ,
як звір незграбно випиває кров .
Дізнатися хоча би на хвилину ,
куди веде в дорозі тихий старт .
Нічого вдіяти ,бо не дано людині ,
прожити швидше ніж це робить час .
І плач і біль- нічого не відчує ,
покаже старт і зникне назавжди .
Когось він згодом може полікує ,
своїм незграбним дотиком руки.
Галинка Куць 20.12.16
як вічний сад цвіте- марніє знов .
Біжить кудись у даль-зникає ,
як звір незграбно випиває кров .
Дізнатися хоча би на хвилину ,
куди веде в дорозі тихий старт .
Нічого вдіяти ,бо не дано людині ,
прожити швидше ніж це робить час .
І плач і біль- нічого не відчує ,
покаже старт і зникне назавжди .
Когось він згодом може полікує ,
своїм незграбним дотиком руки.
Галинка Куць 20.12.16
За романом Джастіна Кінга "Провина зірок"
Я теж Огастасе! Я теж..
Навіть смерть непохилить балони,
Мало кисню в легенях та всеж,
ти повітря,кохання ти подих .
Цей кримезний письменник допише,
той нещасний для мене роман,
а хоча неважливо,тихіше,
допиши краще ти Огастас.
Я незможу тобі написати ,
про величність пов*язаних слів,
але можу одне лиш сказати,
що для тебе я в смерті живий!
-Люба Гейзел,нетреба ридати,
ми той вічний незламний роман.
і коли я помру то не треба ридати,
тишу даруй небесам.....
Галинка Куць 07.12.16р
Я теж Огастасе! Я теж..
Навіть смерть непохилить балони,
Мало кисню в легенях та всеж,
ти повітря,кохання ти подих .
Цей кримезний письменник допише,
той нещасний для мене роман,
а хоча неважливо,тихіше,
допиши краще ти Огастас.
Я незможу тобі написати ,
про величність пов*язаних слів,
але можу одне лиш сказати,
що для тебе я в смерті живий!
-Люба Гейзел,нетреба ридати,
ми той вічний незламний роман.
і коли я помру то не треба ридати,
тишу даруй небесам.....
Галинка Куць 07.12.16р
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
106
- Іванна ФеденишинЛьвів
- Тарас МандрикаРадехів
- Іринка КовалишинОглядів
- Оксана МандрикаЛьвов-Москва
3
- Оголошення - Объявления - Барахолка. Україна39855 подписчиков
- Божі Зерна - ми діти Божі, а Бог для нас є Любов Б135 подписчиков