Володимир Бойко

Последний визит: 9 сен 2020

Фильтр

Заметки Увлечения

Володимир Бойко

9 мая 2019

Війни відплата

Сумний цей день, а став іще сумніший
Від болю в серці, від пекучих ран.
Із кожним роком постає невтішний –
Помер в селі останній ветеран.

А їх, живих, було не так уже й багато,
А більше на золоченій плиті
Імен загиблих – батальйон солдатів,
Які всі нам відомі і прості.

Від кожного села по батальйону,
А в місті формувалися полки
Синів, батьків, знайомих, незнайомих,
Котрі ставали вже фронтовики.

Померли вдови, матері, сини, батьки.
Така з війни нащадкам є відплата.
Виходять сльози з берегів ріки:
Старий помер, що був колись солдатом.

Б.В.

Володимир Бойко

9 мая 2019

Стелилась тиша

Це був останній бій у не останній битві.
Прошитий в груди кулею солдат
Лежав у спаленому житі
Й радів, що не просунувсь супостат.

Позаду небокрай і біла хата,
А в небі не курличуть журавлі.
Один снаряд, ″лимонка″ і гармата,
Три побратими мертві на землі.

Стелилась тиша, кралася над полем,
Горів пекельно жовтий небокрай,
Душа і тіло не покрились болем,
А стрімко полетіли в рідний край.

А там в цвіту побіля хати липи,
І мариться: на цямрині в відрі
Вода холодна! Пити, пити, пити,
І п’є солдат без залишку на дні.

Присів на стільчик батько на порозі,
А мати від корови з молоком
Прямує в хату. Далі, по дорозі
Сусід вітавсь, рука під козирком.

Сестричка книжечку на ганочку ч

Володимир Бойко

10 фев 2019

Перехвалив

Бере дядько молоко
У сусідки Ганни,
Скрізь базіка язиком:
-Дуже добре й гарне.

І дійшли ті балачки
До Ганни - сусідки.
Хтось доніс їй все ж таки,
Хоч гукай у свідки.

І сусіду:
- Як верзеш,
То уточнюй мову.
Молоко береш і п’єш ,
Нахвалюй корову.

-Нащо язиком плести?
Сусід беспокоїться:
-Та всі ж знають, що не ти,
А корова доїться.

Б.В.

На этом пока всё

Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту