Дощ – депресивний осінній наркотик, Краплі холодні, сумні. Вітер мене впізнає і на дотик, Чуба куйовдить мені. Корчиться осінь від холоду й болю, Доля у неї гірка. Падає дощ на мою парасолю, З неї струмками стіка. Йду і дощу посміхаюсь зухвало І тихій байдужості площ. Руки краплини мені цілували, Слухаю й слухаю дощ… 16.10.2020 М.Скрипник