Поцілуєш, мене на прощання,
Як в останє, і знову підеш.
Залишиш між нами чекання
Неньці присягу і вірність складеш.
Поїдеш в той край неспокійний,
Де не знаєш чи сонце зійде.
Там чути лиш постріл серійний.
А після нього хтось в небо іде.
Як згадаю, тебе мій коханий,
Що ти там де не бачити сну.
Незрозуміло у, що там вбранний,
Йдеш на ту жахливу війну.
А в дома лише я за тебе,
У всевишнього небо молю.
Щоб не забрав він тебе до себе.
Бо лиш тебе одного люблю.
Я тобі листи щодня відправляю,
Хоть не знаю куди вони йдуть.
В голос одне вимовляю,
Хай тебе живим повернуть.