Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 5 ноя 2022
Фильтр
Поделилась темой
Поделилась темой
Поделилась темой
Я ще встигну набутись сама,
У той час, коли виростуть діти,
Може, буде тоді зима,
Ну а може, цвістимуть квіти.
Я ще встигну набутись сама,
Повертатись до чистого дому,
Бо якщо там нікого нема –
То й смітити у нім нема кому!
Я ще встигну набутись сама –
І читати книжки вечорами,
Бо в дітей буде сво́я сім’я –
Вже не треба буде́ їм мами.
Я ще встигну набутись сама,
Ну а поки – перу та готую,
І від ранку до ночі синам
Всю себе віддаю і дарую!
І я дякую Богу за те,
Що у мене такі є турботи,
Ну і що, що у хаті гуде,
Наче там десь біжать бегемоти?
Неповторні ці миті в житті,
Ми не раз ще захочем вернути,
І я дякую, Боже, Тобі,
Що це щастя змогла осягнути!
У той час, коли виростуть діти,
Може, буде тоді зима,
Ну а може, цвістимуть квіти.
Я ще встигну набутись сама,
Повертатись до чистого дому,
Бо якщо там нікого нема –
То й смітити у нім нема кому!
Я ще встигну набутись сама –
І читати книжки вечорами,
Бо в дітей буде сво́я сім’я –
Вже не треба буде́ їм мами.
Я ще встигну набутись сама,
Ну а поки – перу та готую,
І від ранку до ночі синам
Всю себе віддаю і дарую!
І я дякую Богу за те,
Що у мене такі є турботи,
Ну і що, що у хаті гуде,
Наче там десь біжать бегемоти?
Неповторні ці миті в житті,
Ми не раз ще захочем вернути,
І я дякую, Боже, Тобі,
Що це щастя змогла осягнути!
Знай, у каждого разное «больно»,
Знай, у каждого разное «страшно».
Не суди со своей колокольни
Неизвестносколькоэтажной.
Не очерчивай взглядом границы,
Не придумывай мозгом пределы.
Что тебе в страшном сне не приснится,
Для кого-то – обычное дело.
Знай, у каждого разное «надо»,
Знай, у каждого разное «сложно».
Впрочем, и представление ада
Обобщить и сравнить невозможно.
Знай, что правда бывает другая,
А не та, что приносят на блюде.
Присмотрись к тем, чьи судьбы пугают,
Это – самые сильные люди.
Знай, у каждого разное «страшно».
Не суди со своей колокольни
Неизвестносколькоэтажной.
Не очерчивай взглядом границы,
Не придумывай мозгом пределы.
Что тебе в страшном сне не приснится,
Для кого-то – обычное дело.
Знай, у каждого разное «надо»,
Знай, у каждого разное «сложно».
Впрочем, и представление ада
Обобщить и сравнить невозможно.
Знай, что правда бывает другая,
А не та, что приносят на блюде.
Присмотрись к тем, чьи судьбы пугают,
Это – самые сильные люди.
Маленьке серденько забилось у лоні
І жінку змінило воно назавжди...
Щоночі складає в молитві долоні,
Щоб Бог її сина вберіг від біди...
Вона не сама вже-назавжди зв'язала
Життя своє з тим, хто під серденьком спить...
І більшого щастя ніколи не знала ,
Як чути серденько ,що в лоні тремтить...
Чекала на зустріч ,не спала ночами...
Молитву до Бога за сина несла..
Чекання години здавались роками,
Любов материнська у серці росла...
І ось перша зустріч... Малесенькі очі
Її розглядають із щирим теплом...
І ручка маленька торкнутися хоче,
І пахне голівка грудним молоком...
Тепер недоспить, недоїсть й непомітить...
про втому забуде, як поряд синок...
У серці цвітуть оксамитами квіти...
Створив справж
І жінку змінило воно назавжди...
Щоночі складає в молитві долоні,
Щоб Бог її сина вберіг від біди...
Вона не сама вже-назавжди зв'язала
Життя своє з тим, хто під серденьком спить...
І більшого щастя ніколи не знала ,
Як чути серденько ,що в лоні тремтить...
Чекала на зустріч ,не спала ночами...
Молитву до Бога за сина несла..
Чекання години здавались роками,
Любов материнська у серці росла...
І ось перша зустріч... Малесенькі очі
Її розглядають із щирим теплом...
І ручка маленька торкнутися хоче,
І пахне голівка грудним молоком...
Тепер недоспить, недоїсть й непомітить...
про втому забуде, як поряд синок...
У серці цвітуть оксамитами квіти...
Створив справж
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
72
- Валентина Петренко ( Жупина)Переяслав-Хмельницкий
- Наталія КобильникПереяслав-Хмельницкий
- Микола ЗражевськийПереяслав - Хмельницький
- Валентина ВасиленкоПереяслав-Хмельницкий
- ---Наталія-- -Париж