Я БУДУ ЖИТИ...
(вірш присячується загиблим ВОЇНАМ-ГЕРОЯМ)
Я буду жити в посмішках дітей,
Моя душа вам піснею озветься.
Я в бій пішов-за правду,за людей!
І в пам*яті-це знаю,не зітреться.
Я буду жити,в пролісках весни,
З лелеками я повернусь додому.
Прийду у материнські сни,
Я Ангелом зійду народу свому.
Я буду жити,щоб уберегти,
Таких,як я солдатів-побратимів.
Їм так багато,ще пройти.
Я хочу,щоб ніхто з них не загинув.
Я буду жити,бо я присягнув!
Навіки Україну захищати.
І якщо ворог не почув,
Я буду до останього стояти...
Автор:Віта Стронська