Рівно рік назад моє серце розірвалося від болю і в душі настала темрява.Від мого крику і сліз здригалася земля.Мій рідний тату чому тебе забрали небеса???
Я досі відчуваю тепло твоїх рук,я чую твій голос і бачу твої сині очі. Пустий дім без тебе, тату, кричить і плаче душа. Все, здається, прийдеш, усміхнешся, пожартуєш, щось цікаве розкажеш нам. Але назад вороття немає. Смуток і печаль висять над головою: ніколи не буде радості, тату, без тебе зболілось серце, виплакані очі. Пам’ять про тебе, рідний, завжди житиме в наших серцях і думках. Ти жив усміхаючись, пішов не прощаючись…