Світлана Журжа

Последний визит: 16 апр 2021

Фильтр

Рівно рік назад моє серце розірвалося від болю і в душі настала темрява.Від мого крику і сліз здригалася земля.Мій рідний тату чому тебе забрали небеса???
Я досі відчуваю тепло твоїх рук,я чую твій голос і бачу твої сині очі. Пустий дім без тебе, тату, кричить і плаче душа. Все, здається, прийдеш, усміхнешся, пожартуєш, щось цікаве розкажеш нам. Але назад вороття немає. Смуток і печаль висять над головою: ніколи не буде радості, тату, без тебе зболілось серце, виплакані очі. Пам’ять про тебе, рідний, завжди житиме в наших серцях і думках. Ти жив усміхаючись, пішов не прощаючись…

Світлана Журжа

20 янв 2021

Запам'ятайте!!!

Мої шановні, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,—
людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.

Спасибі вороги, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси в душі —
то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!Бережіть снагу.
Бо я вогонь,я сила й говорю в останнє!!!
Якщо так хочете зігнуть мене в дугу,
то ця дуга для вас лиш смертю стане!!!