Кохана! - я гукаю серед поля,
На перехресті зоряних світів,
У травах польових ранкових,
У хмарах білосніжних і пухких.
Спитаюся в осяйного ярила,
Залізу в зарості весняних трав,
Серед дубів столітніх подивлюся,
У вітру запитаю, чи не знав.
Де щастя те моє поділось,
Де заховалось у кутку лісів,
Чи серед степу десь воно спинилось,
Чи десь заснуло у безмежності полів.