Пам"яті голодомору
Пекучий біль,нестерпні відчуття,
Сльозами серце вмилося від болю,
Коли згадаю 33-ій рік,
Мільйон життів забрав він із собою.
Голодний рік,а в засіках зерно,
Від голоду вмирали й пухли діти.
Нас "старший брат" так знищити хотів,
Ми ж вистояли й будем далі жити.
Ми вистояли й будемо стоять,
Будем молити Бога за Вкраіну,
За душі тих,котрим уже не встать,
Лягли вони навіки в домовину.
Запалим свічку й покладем квітки,
Пом"янемо хвилиною мовчання,
Ніколи н забудемо про них,
Про голод,біль,зневаги і знущання.
Віра Сирота-Яблонь