Ніхто, нікому не є суддею в цьому світі,
Народженні ми, з волі, не нашої, се тут,
Бажання жити і творити витає у повітрі,
У тім яким Господь, і наділив, тебе отут,
І марнії молитви - надії, кращого буття,
Чудес поліпшення, сьогоднішнього дня,
Не відаємо, чому даровані життю роки,
За для чого збираєм та спокутуєм гріхи,
У вирі, проблем, спливає тихо, тихо час,
За років 100 пройде, хоть хто помяне нас?
А може буде все не зовсім так, а в радості та силі,
Засяє світ Зорі на лицях діточок, що нам так милі,
Зорі добра, спасіння, перемоги смерти, зла,
Нехай хлібам дає новії сходи торішняя зола!