Я не забула тату твої очі,
І не забула усмішки твоєї.
Якби ж приснились сни оті пророчі,
То не було б трагедії тієї.
Тебе так хочу тату обійняти
І так сумую любий за тобою.
Ти більше не зайдеш у хату,
Не будем розмовляти ми з тобою Течуть сльозинки з думкою про тебе,
Навіщо хтось дмухнув і згасла свічка.
Лиш відображення лишилось в небі
І спомин вкарбувався в серце вічний.
Тепер мій тату,я йду до тебе,
Туди де тихо й є твоя присутність.
Ти промовляєш: плакати не треба,
Шепочу я: моя ти не забутність.
Минуть роки і відлетять лелеки,
Та пам'ять не затьмарить думки й мрії.
Я знаю тату, що ти так далеко,
Не повернешся більш - нема надії...