Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 15 янв
Фильтр
Життя семирічної Богдани Косаченко відібрав російський удар по місту Середина-Буда на Сумщині. 28 листопада 2023 року близько 12:30 ворог обстріляв громаду. Разом із Богданою того дня загинуло ще двоє людей.
«Дана, її мама Галина і вітчим Юрій заїхали у магазин «Аврора». Галя пішла в магазин, а дівчинка з вітчимом залишились у машині. «Прилетіло» позаду автомобіля, якраз де сиділа Богдана. Вітчим був попереду. Вони обоє отримали тяжкі поранення. Галина та інші люди, які були в магазині, вибігли. Занесли поранених усередину. Дана померла на руках у матері. Допомогу дівчинці надавали працівники магазину. Вітчим Дани потрапив у реанімацію у Шостці», – розповіла Тетяна, родичка дівчинки.
Богда
«Дана, її мама Галина і вітчим Юрій заїхали у магазин «Аврора». Галя пішла в магазин, а дівчинка з вітчимом залишились у машині. «Прилетіло» позаду автомобіля, якраз де сиділа Богдана. Вітчим був попереду. Вони обоє отримали тяжкі поранення. Галина та інші люди, які були в магазині, вибігли. Занесли поранених усередину. Дана померла на руках у матері. Допомогу дівчинці надавали працівники магазину. Вітчим Дани потрапив у реанімацію у Шостці», – розповіла Тетяна, родичка дівчинки.
Богда
49-річний Валентин Гарасюта загинув 26 лютого 2022 року неподалік села Львове Херсонської області. Він із дружиною Ольгою їхали з Херсона до Ольгівки. Дорогою почули звуки пострілів. Ольга побачила чотири російські танки. Окупанти стріляли спершу з танка, а потім з кулемета, каже вона. Валентин з’їхав з траси. Авто заглухло неподалік кургану, де встановлено пам’ятник Богданові Хмельницькому. Ольга вийшла і лягла, затуливши голову руками. Валентин стояв біля багажника. Обстріли не вщухали…
«Коли затихло, підіймаю голову і бачу, що у нього в лобі – діра. Кров, руки розкинуті. Вбили. Я забрала з авто телефон та ікону – все, що встигла. Авто загорілося. Побачила, що їдуть танки і перед машиною
«Коли затихло, підіймаю голову і бачу, що у нього в лобі – діра. Кров, руки розкинуті. Вбили. Я забрала з авто телефон та ікону – все, що встигла. Авто загорілося. Побачила, що їдуть танки і перед машиною
Життя 86-річної Катерини Черненко відібрав обстріл Гостомеля Київської області. 7 березня 2022 року її поранило уламком снаряда. Чотири дні вона провела у страшних муках, а тоді померла.
Після початку повномасштабної війни Катерина з дочкою Зінаїдою ховалися від обстрілів у підвалі. Та за кілька днів мама попросила дочку відвести її до квартири – у підвалі жінці було вкрай важко. Вона вже погано ходила й мала інші проблеми зі здоров’ям.
«Над нашим будинком постійно літали снаряди і я попросила маму ховатися під час сильних обстрілів у туалеті. Та через кілька днів вона зламала ногу і довелося покласти її у ліжко. 7 березня вночі був сильний обстріл, у квартирі вибило вікна й залетіли ула
Після початку повномасштабної війни Катерина з дочкою Зінаїдою ховалися від обстрілів у підвалі. Та за кілька днів мама попросила дочку відвести її до квартири – у підвалі жінці було вкрай важко. Вона вже погано ходила й мала інші проблеми зі здоров’ям.
«Над нашим будинком постійно літали снаряди і я попросила маму ховатися під час сильних обстрілів у туалеті. Та через кілька днів вона зламала ногу і довелося покласти її у ліжко. 7 березня вночі був сильний обстріл, у квартирі вибило вікна й залетіли ула
14-річного Дениса Ковальчука російські військові застрелили у селі Колонщина на Київщині. У нього були кульові поранення – зокрема в голову й плече. Разом із Денисом окупанти вбили також його сусіда Сергія Сверблянського.
Денис народився у Колонщині. Був хазяйновитим і працелюбним. Обожнював тварин. Самостійно біля хати організував господарство.
«Він господар був, кожен так скаже. Мав козу Дашу, порося, індиків, кроликів, курей. Дениска допомагав мені у всьому», – сказала мама Світлана.
«Ми як тільки-но переселилися до Колонщини, орієнтовно за три роки до вторгнення, то Денис почав приходити в гості. Сергій возив його на тракторі, хлопець нам допомагав», – розповіла сусідка родини Коваль
Денис народився у Колонщині. Був хазяйновитим і працелюбним. Обожнював тварин. Самостійно біля хати організував господарство.
«Він господар був, кожен так скаже. Мав козу Дашу, порося, індиків, кроликів, курей. Дениска допомагав мені у всьому», – сказала мама Світлана.
«Ми як тільки-но переселилися до Колонщини, орієнтовно за три роки до вторгнення, то Денис почав приходити в гості. Сергій возив його на тракторі, хлопець нам допомагав», – розповіла сусідка родини Коваль
Людмила Якушева загинула у будинку в центрі Маріуполя під час обстрілів 23 березня 2022 року. Їй був 81 рік.
Людмила мала хворі серце і ноги, пересуватися їй було дуже складно. Жила вона на пʼятому поверсі. Після обстрілів будинок, де вона мешкала, підпалили, а згодом знесли.
Людмила Якушева народилася та все життя прожила у Маріуполі. Працювала на заводі «Азовмаш». Обожнювала куховарити і пригощати родину. Останніми роками була на пенсії.
«Моя люба бабуся замінила мені матусю, якої дуже рано не стало. Вона була гарною людиною з щирим і великим серцем. Добра, турботлива. Допомагала і піклувалася про нас. Вона знала напамʼять дні народження усіх в родині, а також знайомих», – розповіла
Людмила мала хворі серце і ноги, пересуватися їй було дуже складно. Жила вона на пʼятому поверсі. Після обстрілів будинок, де вона мешкала, підпалили, а згодом знесли.
Людмила Якушева народилася та все життя прожила у Маріуполі. Працювала на заводі «Азовмаш». Обожнювала куховарити і пригощати родину. Останніми роками була на пенсії.
«Моя люба бабуся замінила мені матусю, якої дуже рано не стало. Вона була гарною людиною з щирим і великим серцем. Добра, турботлива. Допомагала і піклувалася про нас. Вона знала напамʼять дні народження усіх в родині, а також знайомих», – розповіла
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту