Іваночка Гриців

Последний визит: 22 мая 2017

Фильтр

Заметки Увлечения

Іваночка Гриців

31 янв 2017

А може просто натиснути на "deletе"?

Христос Хрещається!

Я втягую повітря: вловлюю всі нотки...
Безхмарне небо. Повний світ примар.
І розділяю відстань на квадрати-сотки:
Вже підкрадаюсь. Кілька подихів й удар!
Застигли сантиметри між очима.
Що ж? Здобич збунтувалась не на жарт?!
І бачу: лють уся на зовні що була незрима
І ненависть в байдужість - також добрий гарт!
Із неба снігом сипе, як з безодні.
Й повітря зимне - свіже! Крижане!
Довкола черга із стерв'ятників голодних:
Нехай плазують. Знаю - все мине!
Я втягую повітря. Вловлюю в нім нотки.
Так! Страх безликий, зітканий з примар...
Й коли ділила відстань на квадрат- сотки
Я страх відчула, як мисливець. Мій удар!
І усі кривди: знані і забуті;
І мрії, й мої сльози, й моя біль,
І всі слова, що та

Іваночка Гриців

26 ноя 2016

Як виміряти відстань між думками?
Ділить її на частки і шматки,
чи просто розпостертими руками
згорнути всі у мрії і казки?
Не зрозуміло...
Як виміряти байти у любові,
усі її широти й глибину чуттів?
Усі мередіани й примхи долі?
Кути і вектори у нашому житті?
Щоб не боліло...

Якими акрами порахувати радість?
Як рахівницю істин змайструвать?
Й здається часу - вічність! Оглянувся - старість...
Й змілівші миті просто не здогнать...
Бо час тікає...
І навіть очі, що усе життя любили,
Й серця палкі без злоби і рутні,
Які боролись, прагнули, творили,
Згасають й бліднуть у життєвій суєті.
Усе минає...
Іваночка Гриців

Іваночка Гриців

21 ноя 2016

Ми губимо себе... Так тісно в світі стало.
І так мізерні душі навкруги.
Ця людська дріб'язковість... І тепла так мало.
Все шкереберть і навіть паралелі - в дві дуги...
Так переплутались стежини і дороги,
І день такий: то спека, то зима,
Й втомили вкрай облуплені пороги,
Заходжені маршрути, завчені слова...
Образи. Ненависть. В кінці-кінців - байдужість!
І просто тиша: струни всі мовчать...
Ще чим заїсти власну недолугість,
Як світ і так тісний? Й великий щоб кричать...

Іваночка Гриців