Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 1 дек 2018
Фильтр
ІНТЕРВ'Ю З УКРАЇНСЬКОЮ ПОЕТЕСОЮ ОЛЬГОЮ ЯВОРСЬКОЮ
До ювілею газети "Гарний настрій", в подарунок читачам, які люблять творчість та творчих людей, мені вдалося поспілкуватися з українською поетесою Ольгою Яворською та взяти у неї творче душевне інтерв'ю.
Ольга Йосипівна Яворська народилася 21 квітня 1954 року в с. Заривинці Бучацького району Тернопільської області. Закінчивши середню школу, вступила у 1971 році на математичний факультет Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка, який успішно закінчила у 1975 році. Вчителює в Тур'ївській загальноосвітній середній школі Старосамбірського району на Львівщині.
Хворіла на туберкульоз мозку. Вранці 15 лютого 1978 року пере
До ювілею газети "Гарний настрій", в подарунок читачам, які люблять творчість та творчих людей, мені вдалося поспілкуватися з українською поетесою Ольгою Яворською та взяти у неї творче душевне інтерв'ю.
Ольга Йосипівна Яворська народилася 21 квітня 1954 року в с. Заривинці Бучацького району Тернопільської області. Закінчивши середню школу, вступила у 1971 році на математичний факультет Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка, який успішно закінчила у 1975 році. Вчителює в Тур'ївській загальноосвітній середній школі Старосамбірського району на Львівщині.
Хворіла на туберкульоз мозку. Вранці 15 лютого 1978 року пере
ЧАС ЛЕТИТЬ
Час летить... А ми не старіємо.
У душі - ще юності зошит.
Якщо ми лишаємось рідними, -
То роки у щасті коротші.
На один - десятки запишемо,
І з лічби зіб'ються в висотах...
Кров втече солодкими вишнями,
А душа - промінчиком жовтим.
День народження в двері стукає,
Та роки не дружать із нами.
Хай летять роки подарунками
І відкритками, де зізнання!
Я тобі зізнаюся в щирості,
У захопленні, у любові!
Хай листок ніколи не вирветься,
І взаємність нам не відмовить!!!
(С) МАРІЯ КАРУК-ФЕДИНА
Час летить... А ми не старіємо.
У душі - ще юності зошит.
Якщо ми лишаємось рідними, -
То роки у щасті коротші.
На один - десятки запишемо,
І з лічби зіб'ються в висотах...
Кров втече солодкими вишнями,
А душа - промінчиком жовтим.
День народження в двері стукає,
Та роки не дружать із нами.
Хай летять роки подарунками
І відкритками, де зізнання!
Я тобі зізнаюся в щирості,
У захопленні, у любові!
Хай листок ніколи не вирветься,
І взаємність нам не відмовить!!!
(С) МАРІЯ КАРУК-ФЕДИНА
31 травня відбулося нагородження переможців журналістського конкурсу імені Миколи Заріцького. Безмежно вдячна організатору конкурсу пані Руслані Чернюк, яка дала можливість випробувати свої сили, низький поклін цій прекрасній жінці за душевну щедрість та талант!
Я, нажаль, не змогла бути присутньою на церемонії нагородження, але минулого тижня отримала поштою посилку з нагородою за перше місце, доторкнулась до газети з переможною статтею, до книги Миколи Заріцького, до міста Нетішина!!!!!
Я, нажаль, не змогла бути присутньою на церемонії нагородження, але минулого тижня отримала поштою посилку з нагородою за перше місце, доторкнулась до газети з переможною статтею, до книги Миколи Заріцького, до міста Нетішина!!!!!
04:44
ЩОБ ЗАЛИШИЛОСЬ СВІТЛЕ
Щоб залишилось світле
На вічність і на завтра,
Я вчуся не хотіти
Від тебе так багато...
Життя - немов перлина,
Дарунок від любові. -
А серце вічно лине,
Де гріх людину ловить.
А серце хоче того,
Що поневолить щастя...
Я вчитимуся довго,
Я вчитимуся часто.
Колись не розуміла,
Яка велика цінність
Дивитися на цілі
Високі і незмінні.
А в людях помічати
Лиш Господа обличчя,
Які багаті щастям,
Коли їм щастя зичиш.
Коли ти в них зумієш
Побачити найкраще,
Немов цвітіння лілій,
А слабкість їх пробачиш.
Я хочу пам'ятати
Про тебе тільки світле.
Любити лиш багато,
І іншого не сміти.
(С) МАРІЯ КАРУК-ФЕДИНА
Щоб залишилось світле
На вічність і на завтра,
Я вчуся не хотіти
Від тебе так багато...
Життя - немов перлина,
Дарунок від любові. -
А серце вічно лине,
Де гріх людину ловить.
А серце хоче того,
Що поневолить щастя...
Я вчитимуся довго,
Я вчитимуся часто.
Колись не розуміла,
Яка велика цінність
Дивитися на цілі
Високі і незмінні.
А в людях помічати
Лиш Господа обличчя,
Які багаті щастям,
Коли їм щастя зичиш.
Коли ти в них зумієш
Побачити найкраще,
Немов цвітіння лілій,
А слабкість їх пробачиш.
Я хочу пам'ятати
Про тебе тільки світле.
Любити лиш багато,
І іншого не сміти.
(С) МАРІЯ КАРУК-ФЕДИНА
МОЖЛИВІСТЬ
Якось розмовляючи про лінь, моя думка зачепилася за можливості людини.
Тому, що я багато раз чула таке виправдання людей: в мене немає можливості. Я подумала, невже справді в одних є можливість, а в інших немає можливості. - Якось несправедливо виходить...
І я зрозуміла) Можливість є для всіх однакова. Тільки розум - не у всіх однаковий... В когось вистачає розуму розгледіти можливість, а в когось ні...
Але те, що в мене заслабкий розум - не може бути виправданням бездіяльності. Може це і не зовсім бездіяльність - але ці намагання щось зробити без розумної оцінки, не призводить до отримання хорошого результату. Виходить, що це і є лінь. Людина стає лінивою не тому, що вона того с
Якось розмовляючи про лінь, моя думка зачепилася за можливості людини.
Тому, що я багато раз чула таке виправдання людей: в мене немає можливості. Я подумала, невже справді в одних є можливість, а в інших немає можливості. - Якось несправедливо виходить...
І я зрозуміла) Можливість є для всіх однакова. Тільки розум - не у всіх однаковий... В когось вистачає розуму розгледіти можливість, а в когось ні...
Але те, що в мене заслабкий розум - не може бути виправданням бездіяльності. Може це і не зовсім бездіяльність - але ці намагання щось зробити без розумної оцінки, не призводить до отримання хорошого результату. Виходить, що це і є лінь. Людина стає лінивою не тому, що вона того с
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
72
- Галина Пукій (Карук)Головецько
- леся кучерПрага
- ОЛЯ ІЛЯСЕВИЧ-ПАВЛЕЧКОНовояворівськ
- Марія ЗубкоЛьвів
- Михайло ГоловецькийТернопіль