Як часто ми тікаємо від себе,
Своїх думок і почуттів!!!
Завжди відмовки є,коли так треба
Когось відвідати,хто так просив.
Як часто ми часу не маєм
Обняти і сказати,що люблю!!!
Ми щось знаходим,щось втрачаєм,
Зсилаючись на зайнятість свою....
Все глибше тонемо у буднях сірих,
А з плином часу все мине,
Ми забуваєм,друзів,близьких,рідних.
Задумаймось,життя ж у нас одне......
П.І.В.