Зінаїда Литвиненко (Примоленна)

Последний визит: 24 фев 2022

Фильтр

Заметки Увлечения

17 фев 2022

Тривога за Україну
Тривожусь за майбутнє України,
Сьогодні нам загрожує війна,
Стоять війська російські на кордоні,
Чому стоять? Пояснення нема.
Що ви забули в нас, на Україні?
Чому прийшли, непрошені, сюди?
Як чорні круки, цілитесь у спину,
Від нас відстаньте, врешті, назавжди!
Не та вже стала наша Україна,
Не той народ , що був у кабалі,
Ми вільні, незалежні і єдині,
Козацький дух ще грає у крові.
Є серед нас і криси біснуваті,
Які роками грабували нас,
Гниле нутро своє нам показали,
Коли важкий для України настав час.
Це дуже добре, що ви повтікали,
Ми не шкодуємо за вами ,аж ніяк,
Бо легше жити й дихати нам стало,
І не потрібно нам таких «вояк».
Сини Вкраїни стануть на заваді,

Зінаїда Литвиненко (Примоленна)

15 фев 2022

Зінаїда Литвиненко (Примоленна)

15 фев 2022

Зінаїда Литвиненко (Примоленна)

10 фев 2022

СЕЛО МОЄ СВИРИДІВКА ЧАРІВНА.
Село моє краплиночка на карті,
Я починаю сповідь про село,
Так хочеться вам розказати,
Яким воно колись було.
Красу його не можна описати,
Й словами я не передам.
Чудовий край - моє село,
Життя веселе в нім було.
Раніше тут жило багато ,
Людей хороших – хата в хату.
Обніжком огород ділили,
З сусідами дружненько жИли.
Уміли люди працювати,
І у свята відпочивати,
Мазали хати всім селом,
Ділились хлібом і добром.
Окрасою його була -
Церквушка посеред села,
ЇЇ Михайлівською звали,
В двадцять дев"ятім зруйнували.
За церквою отой куток,
В народі звався Зацерківка,
Внизу там копанка була,
Де влітку гралась дітвора.
Ловили жаб вони і рибу,
Збирали ряску для утят,
В