Болить душа і серце плаче, Коли дивлюсь і все це бачу. Як тебе нищать, рідний краю, Моя Вкраїно золотая. Тебе роками, та не роками, А,мабуть, цілими віками На шматки рвали й мордували. Морили голодом, вбивали, В кайданах на Калиму гнали. Під клятим тим ярмом імперським Роками ми перебували. Сини твої, козаки наші, За волю стільки голів поклали. Та не скорились і не змирились! Рабами так вони й не стали! І на кінець з колін ми встали. Отримали цю незалежність. Таку безмежно довгожданну. Та, мабуть, легко вона дісталась, Немов з небес до нас упала. Але ж Росія не дрімала! Хоч ми надії покладали Що допоможе, захистить, В разі потреби. Меморандум підписали, Бо довіряли. І зброю ядерну віддали К