Пробач кохана, що далеко,
Пробач що попрощатися не зміг,
Та смерть була моя нелегка,
Запеклий ворог збив мене із ніг.
Ти знай, що я тебе кохаю!
І завжди біля тебе поруч є!
Не плач рідненька, я благаю,
Вже не заб'ється серденько моє.
А я так вірив що повернуся до тебе,
Живий, здоровий, з радістю в душі,
Я повернувся, але вже у небо,
Коли летіли зграї журавлів.
І ось нарешті, привезли мене додому,
Побачив я матусю, після сотні днів,
А у твоїх очах побачив втому,
І сльози що котились по лиці.
Всі кажуть, що героєм я вернувся,
А я не можу їм відповісти,
Вже в домовині я тканиною накрився,
І більше не простягну їм руки.
А як я маму хочу обійняти!
Вона така засмучена стоїть,
Мої рідненькі, в