Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 10 мар 2022
Фильтр
Поделилась темой
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом
рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в
електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не
згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пу
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом
рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в
електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не
згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пу
Я одинока... Но любима... Смеюсь, когда так хочется рыдать... Я сильная... Но так легко ранима... Я забываю... чтобы не прощать... Я ненавижу ложных обещаний... И от реальности скрываюсь я в мечте... Я говорю... хотя боюсь признаний... Ловлю улыбки... зная, что не те... Я слабая - чтобы принять решение, Но сильная - чтобы сама решить... Я разбиваю сердце - за мгновение, и заставляю с этим себя жить... Я не хочу... но часто отпускаю... Не говорю я важные слова... И навсегда я ухожу.... И не прощаю... Всегда среди друзей... Но я - одна... Я не умею врать... но и не верю, ярким улыбкам и чужим "Люблю"... Переживаю каждую потерю... И поздно, слишком, о прощении молю... Меня понять легко... Но сл
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
72
- Виталий Кормильцевс. Андреевка
- Леша ПетунинКиев