І знову хлопчик не зміг заснути ночу
Вийшов на вулицю,щоб подивитись на луну
І на луні він побачив її образ з іншим
Яка вона дійсно з ним щаслива
І в цей момент він заплакав,
А разом зним і заплакало небо,білим і пушистим снігом,
А вона рано проснеться,вийде на вулицю,
І буде радіти тому,що на вулиці сніг,
І буде вона ходити по цьому снігу,
І навідь не здогадується що ці сльози належить йому,
І кожен її шаг ступні,відчувається на його душі.
А хлопець устав від цієї болі,
Йому просто хочеться кусочок щасття,
Кожна ціна щасття людини дорогого для тебе, Дорівнює в 4 рази страждання!
P. S. Dima Balan