Життя людське як та тонесенька нитка,-обривається. Сьогодні минає 40 днів тяжкої скорботи і печалі, як Вас немає з нами. Великий біль у серці, бо все перед очима той страшний день, як Ви назавжди покинули свій дім. Не можемо змиритися з тим, що ніколи не побачимо Вас, не почуємо теплих слів. Ви мали золоту душу, щире серце і вмілі руки. Ваш світлий образ збережемо у пам’яті назавжди. Дякуємо Богові, що Ви були у нашому житті. Хай сонечко зігріває Вашу могилку, а Вашій добрій душі — Царство небесне. В наших серцях Ви будете жити вічно, ми завжди будемо пам'ятати про Вас. Вічна пам'ять дорога наша Мамо!