Сьогодні ця усмішка знову рятує від холоду, Не так як мій одяг, чи шовкові простені! Для повного щастя життя хочу солоду, І кави міцної із присмаком осені.
Для повного щастя я хочу душі з переливами, І в очі блакитні заглянути хоч на хвилини. Тоді вже не вб'ють мене сильними зливами, Тоді не злякають нізащо словами німими!