. Як умру, то поховайте мене москалюги,
Не стерпіли УКРАЇНЦІ над собой наруги.
Гнали мене із престолу,
Гнали як гандона,
Я аж поспіхом забув
З золота батона.
Утікав я вертольотом з свого Межигір'я,
По дорозі лиш губив,
Як той півень пір'я.
Хоча зразу я не здався,
Не захотів миру,
Сам собі, своїм указом
я вирив могилу.
Закопайте мене в землю
Й забудьте образи.
А надгробком ви поставте
мого унітаза.
І на ньому пов'яжіть
З триколора банта.
Більш не схочуть українці
Такого гаранта.
Не накаже мене й Путін
Ляпасом по сраці,
Поруч мене ви повісьте
Пшонку на гілляці.
Нехай вітер його тілом
День і ніч гойдає.
Хай народ таких злодіїв
Більше не зазнає.
Признаюсь Вам,