Мама більше не вдома…
Двері зачинилися – і вже більше не відкриються для неї. У її кімнаті –тиша. Подушка ще зберігає тепло, а фотографії на стіні – мовчазні свідки її віри.
Мама пішла - і з нею зникла частина душі. Усе навколо залишилось, як було, та дім став іншим.
Без неї – порожньо. ЇЇ кроки більше не чути, її слово не лунає…… В серці – порожнеча.
Мама твоя присутність так потрібна….. Погляд твій ,що дарував спокій. Слово, яке підтримувало мене . Усмішка твоя, що зігрівала в найважливіші моменти, та цього вже нема й не буде більше……. Але мами не зникають. Вони залишаються у памꞌяті, у молитвах, у кожному подиху.
Тим хто втратив маму – щире співчуття.
Нехай Господь обніме душу так ,