Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 5 дек 2023
Фильтр
Читаю и офигеваю от того что бедные рус.солдаты отдают свою жизнь за родину ,вопрос за какую родину? Разьве на вашу родину кто-то напал? Пришли в чужую страну убивать мирных людей называя нас нацистами,уничтожая всё богатство нашего края,города,дома,поля,сады. Вы прокляты до десятого колена и прощения вам не будет никогда. Наведите порядок в своей стране и не указывайте как жить ,,Вільній країні,,. Мы никогда уже не будем братьями.
28 серпня 2015р.-74-річна мешканка Луганська написала вірш-відповідь на пісню Віки Циганової "От Донецка до Кремля – это русская земля"
Слухай, Віка Циганова,
про що буде тут розмова:
Від Донецька до Кремля –
українська це земля.
Наш князь Юрій Долгорукий
підкорив болота, луки
Він Москву вам заснував,
щоб нечистий вас забрав!
Ще в Москві хор жаб співав,
Київ наш вже процвітав.
Жаль, що путін це не знає,
на Вкраїну зазіхає.
Де стояли шахт громади
він поставив свої "Гради".
Зруйнував наші мости
І наставив блокпости.
Там, де соняшник в нас ріс,
поле топчуть "Стрілок", "Біс".
Де були сади, левади,
зараз там його гармати.
Де хліба росли високі,
вирви там навкруг глибокі.
Де
Слухай, Віка Циганова,
про що буде тут розмова:
Від Донецька до Кремля –
українська це земля.
Наш князь Юрій Долгорукий
підкорив болота, луки
Він Москву вам заснував,
щоб нечистий вас забрав!
Ще в Москві хор жаб співав,
Київ наш вже процвітав.
Жаль, що путін це не знає,
на Вкраїну зазіхає.
Де стояли шахт громади
він поставив свої "Гради".
Зруйнував наші мости
І наставив блокпости.
Там, де соняшник в нас ріс,
поле топчуть "Стрілок", "Біс".
Де були сади, левади,
зараз там його гармати.
Де хліба росли високі,
вирви там навкруг глибокі.
Де
ТІЛА ХОЛОДНІ ПЛАВАЮТЬ В ОЛЕШКАХ
Тіла холодні плавають в Олешках,
Маленькі діти - всі лицем до дна.
В шкарпетках хтось, хтось в золотих сережках,
Втопила без розбору всіх війна...
Тіла холодні плавають в Олешках,
Холодні, сині... Матінко свята...
У мене не вкладається у мізках, -
Хто це вчинив, - чи носите хреста?
Стільки смертей собі на душу взяли...
Стількох сьогодні прихистило дно...
Поріддя бісове, яке ви право мали?!!
Затоплені міста! Вам все одно?
Так, все одно... Бо ж ви давно не люди,
Ви - ракова пухлина для землі!
Довіку бал тривати ваш не буде!
Заплатите за все нам, ****** !
В Олешках, - там страшне... Дивися, світе!
Дивіться всі! Щодуху всі кричіть! -
Лицем до д
Тіла холодні плавають в Олешках,
Маленькі діти - всі лицем до дна.
В шкарпетках хтось, хтось в золотих сережках,
Втопила без розбору всіх війна...
Тіла холодні плавають в Олешках,
Холодні, сині... Матінко свята...
У мене не вкладається у мізках, -
Хто це вчинив, - чи носите хреста?
Стільки смертей собі на душу взяли...
Стількох сьогодні прихистило дно...
Поріддя бісове, яке ви право мали?!!
Затоплені міста! Вам все одно?
Так, все одно... Бо ж ви давно не люди,
Ви - ракова пухлина для землі!
Довіку бал тривати ваш не буде!
Заплатите за все нам, ****** !
В Олешках, - там страшне... Дивися, світе!
Дивіться всі! Щодуху всі кричіть! -
Лицем до д
- Мам, а скільки на даху нам ще сидіти?!
- Тримайся, рідний, інакше нам не жити...
- Я їсти хочу, мамо, хочу пити...
- Ще трохи, милий, треба потерпіти...
- А як же песик наш, він десь там унизу...
Це мій найкращий друг, за ним я попливу!
- Це марно, синку, його я не знайшла,
Коли на гору з тобою разом йшла...
- Він там загине, мамо, потоне у воді...
- Мені так шкода, милий, його вже не знайти...
- Я змерз, матуся, й хочу пити...
Напевно, нам уже не жити...
- Дурниці, рідний, нас врятують,
Давай тебе міцніше обійму я!
- Мам, а Боженька нас забере на небеса?
Там високо, і не достане нас вода...
І тато там, це точно... я це знаю!
На небо після смерті Герої потрапляють!
- Тримайся, синку, на
- Тримайся, рідний, інакше нам не жити...
- Я їсти хочу, мамо, хочу пити...
- Ще трохи, милий, треба потерпіти...
- А як же песик наш, він десь там унизу...
Це мій найкращий друг, за ним я попливу!
- Це марно, синку, його я не знайшла,
Коли на гору з тобою разом йшла...
- Він там загине, мамо, потоне у воді...
- Мені так шкода, милий, його вже не знайти...
- Я змерз, матуся, й хочу пити...
Напевно, нам уже не жити...
- Дурниці, рідний, нас врятують,
Давай тебе міцніше обійму я!
- Мам, а Боженька нас забере на небеса?
Там високо, і не достане нас вода...
І тато там, це точно... я це знаю!
На небо після смерті Герої потрапляють!
- Тримайся, синку, на
Поделилась заметкой
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту