Пішов... Сподобалася інша... Іди... адже серце не замок. Не буду в слід дивитися, ридаючи, кричати не буду: «Як ти міг?» Люби, будь щасливий, посміхайся і винувато не дивись. Живи спокійно, не карайся, що наші розійшлися шляхи. І я спокійна буду теж, усмішки буду всім дарувати. А вночі, не приховуючи тремтіння, я буду сльози лити свої...