Помер, не стало, нема віри.
Коли ж смертям, цим прийде міра?
За що тебе, та й небеса?
Скажи мені, дай знак, Кузьма.
Згубила правду катастрофа,
Згубила доля, людину і талант.
Чому тебе, чому дорога?
Забрала в нас тебе, на жаль.
Ти був веселим, був смішним,
Навкруги робив все кольоровим.
Для нас, навіки ти живий,
Нехай, і в хриплих магнітолах.
З тобою, всюди і вперед,
І вічна пам'ять, України сину.
Безсмертний сенс, твоїх пісень
Навіки в цих руїнах лине.