Олеся Кириленко

Последний визит: 3 ноя 2022

Фильтр

Заметки Увлечения

Олеся Кириленко

24 ноя 2015

мам, пап,
вы мне целого мира дороже

Олеся Кириленко

22 июл 2015

Горе наше не зміряти І сльозами не змити Ми тебе як живого Будем вічно любити...

Олеся Кириленко

8 дек 2014

Спасибо, небеса, за такую маму. Спасибо, Всевышний, за такого отца.

Олеся Кириленко

11 окт 2014

Тепло родного дома ничто не заменит.

Олеся Кириленко

2 авг 2014

ПЛАКАЛА КОЛИ ЧИТАЛА... - Жінко,чого Ви плачете?.... Ваш син-герой.....Ви, що не бачите.... Ще цей хлопчина і он той... - Героєм ....був мені завжди.... з тих пір коли почав ..і ти...з тих пір...коли сказав він мама..... я так раділа...так ридала.... Від щастя сльози проливала... так ніби знала..ніби відчувала..... я так його тримала... так оберігала... та все ж пішов.... за іншу битись маму....мені ж залишив вічну рану... А я дзвонила, кажу :"Сину,іди додому..бо там гинуть...."А він:"Неправда...тут все мирно..." Мені від того було дивно..... І я його чекала...так чекала....він вернеться..я вірила..я знала.... І він приїхав не колись..а нині....виходжу я...дивлюсь ..моє дитя у домовині..." як

Олеся Кириленко

2 мар 2014

мій вірш...Колись була наша Україна,
Квітуча,могуча держава,
Жили собі люди мирно,
Жили і горя не знали.
Пройшли ті часи,
Україна упала,
Смертельний удар в серце,
Нещадно зазнала.
Тяжко стало жити,
В неньці Україні,
Тече,тече кров українського люду,
Льється щоднини.
Влада все це бачить,
Закриває очі,
Люди мруть,страждають,
Дні перетворились в ночі.
Багато голів материнських,
Хустками чорними покрились,
Десь сини їх молодії,
Із світом простились...
Надії на краще,
Залишилась жменька дрІбна,
Проблема України в тому:
Нею правлять ті,
Кому вона НЕ ПОТРІБНА...

На этом пока всё

Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту