"Все це незліченна безліч напханих польських слів, нахапаних з галицьких книжок навмання, всякі Галицькі дивні слова, всі ці Галицькі правопис значки і крапки, - це ж справжні рушниці і гармати, якими газетні письменники відганяють українську широку публіку від української літератури... з цієї газетної мови публіка просто сміється.. Галичанських книжок у нас на Україні не читають; їх важко читати. Підняв Я бучу не дарма, раз ми втрачаємо так широку публіку". Це не я. Це Iван Нечуй-Левицький, «Криве дзеркало украінськоі мови», 1912 р. Iз сучасного: мапа, свiтлина, екологиня… I тисячi другого словесного мотлоху… А мапа выявляється це географічна карта, а наче мавпа….. Або мід (ме