Йду без сліз, без надії, без віри,
Йду вперед, та немов - в нікуди,
Ви залишили світ, моя рідна,
Ви лишили цей світ назавжди.
Не приймає свідомість лукава
Тої правди, із смаком полину,
Вас, бабусю моя ласкава,
На яву вже більш не обійму.
Залишилась хатина порожня
Ваше ехо там досі живе.
Як прийду - серце кровю стікає,
Де ж ви, моя найрідніша, де?
Ви чеками мене що години,
Так в чеканні спливали роки.
,Аби приїдждали всі ми.
Таких, як ви, людей тепер немає,
Ви - проста жінка з маленького села,
Що чесно діточок ростила,
Дитям війну пережила. Спочиньте в Вічності, бабусю
Хай буде пухом Вам земля,
Ви в пам’яті у нас назавжди,