Пахло чаєм з корицею
чи то медом з м'ятою.
люди з сірими лицями,
усміхались датами,
городились рамками,
мірялись банкнотами,
з-за екранів ґаджетів
не зустрілись поглядом.
Вітер, листям граючись,
створював мелодію, —
хтось створив навушники,.
щоб не чути осені.
заблукавши в пафосі, —
не знайтись у пам'яті.
будувавши "завтра",-
"зараз" не зостанеться.
— Лідія Корнійчук