Мій брате, любий брате, Ти надто скоро відлетів, Залишив рідних, близьких, хату... Невже ти жити не хотів ? Чому забрав тебе Бог рано ? Душа твоя в небесній млі. Настала вічність невблаганна - Залишитись в сирій землі. Ой, не набулись ми з тобою, Ще скільки було мрій, думок... Прийшов зненацька, як з грозою, Той роковий дочки дзвінок. Не встигли ми наговоритись,- Мене забрала чужина. Подібне не могло й приснитись: Біда прийшла така страшна. Я згадую дитинство наше Й літа дорослі. Швидко час тече... Та пам'ятати буду завжди Твою підтримку і твоє плече. Ти знав пораду добру дати, Старавсь, чим міг, допомогти, Привітне слово всім сказати З ким був і зустрічався ти. Я мріяв: у родиннім колі Раз