Догорає калина на вітрі вчорашньої слави
І бентежний полин ностальгією вже відгорів.
Україно моя,молода і незряча державо,
Дай мені зрозуміти шляхи твоїх поводирів!
Так стражденно до тебе ішли і князі і холопи,
І топтала орда твій народ на дорогах століть.
Припинали тебе до галер і Росія й Європа,
А в Стамбулі ще досі плач Роксолани стоїть.
Хто ти є Україно?Земля,чи окраїна княжа?
Доки будуть глумитися з тебе чужі і свої?
І коли ж то нам Бог вірний шлях із туману покаже,
Щоб і ми ,як птахи не летіли у теплі краї.
Йшли за тебе на бій Січовії Стрільці брат на брата
І в сибірських копальнях молились на твій образок.
І в далектх канадах клялися тебе захищати
Українці мої,мій відірваний вітром ли