Сьогодні в маршрутці Львів-Циків, в Шегинях, поки стояв автобус, одна старша пані з Бикова заколядувала таку колядку. Сказала, що навчив її колись тато. Дуже гарна, виявляється, повстанська колядка. перший раз її почула. Бог ся раждає! Хто ж то може знати? Дніпр розбудився, ожили Карпати, Дністер хвилею шумить, Чорне море гомонить, На Поліссі гомін йде, Кубань плеще і гуде, В Києві озвались дзвони, Загули луги й загони. Всюди, всюди чути гамір, сміх. Йосиф старенький колише Дитятко, На сопілці грає мале гуцулятко. Їдуть бойки на санях, А гуцули в кресанях, Поліщуки в личаках, А кияни в чобітках. Їдуть, їдуть з України До Господньої Дитини. Дари, дари з собою везуть. Ірод московський думав об