. По небу зоря покотилась, То Нашої мами душа. До Бога на небо злетіла, Назавжди нас полиша. Стоїть Зажури хатина, Калина сумує одна. До столу сідає родина, Та мамі уже з нами нема.
Сьогодні минає рівно 15 років як перестало битись серце найріднішої мені людини- моєї мами Басамико Валентини Іванівни. Всі ,хто її пам'ятає, пом'яніть добрим словом.