Марія Коваль

Последний визит: 7 июл 2025

Фильтр

Повітря наповнене терпким запахом українського літа... Нашого степу. Посеред високої трави червоними краплями крові розливаються маки... А поряд синіми очами дивляться мрійливі волошки. Немов заглядають у самісіньку душу... Тихо... Лише пташки вітають новий день веселим співом, пурхаючи у повітрі то здіймаючись у височінь чистого неба, то опускаючись до землі. Білоголові ромашки сердечком тягнуться до сонця, вигинаючи свої витончені пелюстки. Гарно. Спокійно...ось чую солодкий смак свіжоскошеної трави, прим'ятих цілющих трав ... Хочеться зупинити час.забути за всі негаразди. Аж раптом різкий звук автомобільного сигналу приводить до тями. Розумію що я не вдома. Не в Україні. Серце пече неви

Ис 1:12-15: "Когда идете в Храм, чтобы предстать предо Мной, кто принуждает вас к этому? Не топчите понапрасну дворы Мои. К чему лицемерные приношения ваши и воскурения фимиама? Омерзительны они Мне! Все собрания ваши: в новолуния ли, по субботам — и вовсе нестерпимы — ликование погрязших во грехе! Праздники ваши в начале месяца и другие торжества Мне глубоко ненавистны, несносным бременем стали они для Меня! И теперь, когда простираете руки ко Мне, Я закрываю глаза; и когда молитвы свои множите — не слышу их, ибо руки ваши в крови."