Віталій Чепінога пише: "Недалеке закордоння.
Ресторан в готелі. Поруч, за столом "інтелігентна руська сім"я"
із двух челавєк. П"ють віскі і їдять йогурт. Гомогенно короче.... Тихо
плине розмова... Вона - йому (з нотками ужаса): и, представляешь, они его оставили
там, а сами уехали. И он за год стал бендеровцем (!!!)... Я повертаюся, кажу, -
у мене аналогічний случай був. Знавал я одного друга. "Умнєйший,
опитнійший челавєк"... Віссаріона Бєлінского читав в оригіналі, кулєбяку
готовив так, шо одно заглядєньє, як ішов "вприсядку" в клубі - баби
тіряли сознаніє от восторга... І шо ви думаєте? - Поїхав у той їхній Львов, і
там його у трамваї вкусив кондуктор. То лі онук Бандери, то лі якийсь дал