Будучи далеко від рідного дому, в решті решт, почнеш сумувати, адже це була моя зона комфорту, мій маленький знайомий світ. Та з часом, як показує життя, ностальгія проходить, звикаєш до нового, ти знаходиш нові улюблені місця, улюблені обличчя. Але десь в душі, лишається тоненький наліт смутку, який виринає у пам’яті, викликаючи теплі емоції.🇺🇦